Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

по отношению ко мне

  • 1 по отношению ко мне

    по отношению ко мне
    כּלַפַי

    Русско-ивритский словарь > по отношению ко мне

  • 2 по отношению ко мне

    prepos.

    Русско-эстонский универсальный словарь > по отношению ко мне

  • 3 по отношению ко мне

    prepos.

    Dictionnaire russe-français universel > по отношению ко мне

  • 4 по отношению ко мне

    prepos.
    gener. meco

    Universale dizionario russo-italiano > по отношению ко мне

  • 5 по отношению ко мне...

    prepos.
    gener. tegenomwenteling mij...

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > по отношению ко мне...

  • 6 по отношению ко мне...

    prepos.
    gener. tegenomwenteling mij...

    Dutch-russian dictionary > по отношению ко мне...

  • 7 по отношению ко мне он был сама доброжелательность

    Dictionnaire russe-français universel > по отношению ко мне он был сама доброжелательность

  • 8 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 9 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 10 iránt

    по отношению к "направленная"
    * * *
    névutó
    к кому-чему; по отноше́нию к кому-чему
    * * *
    I
    nu. к чему-л.; по направлению/отношению к чему-л.;

    hajlamot érez vmi \iránt — тяготеть к чему-л.;

    nincs bizalma vki \iránt — не питать к кому-л. доверия; a testvére \iránt érzett barátságom — мой дружба к его брату;

    II

    am, \irántad, \iránt — а síb ко мне; к тебе; к нему/ней síb; по отношению ко мне, к тебе, к нему stb.;

    \irántad való barátságból — из дружбы к тебе; \irántam tanúsított jóindulata — его доброжелательное отношение ко мне; ellenséges érzelmekkel viseltetik \irántam — он настроен против меня

    Magyar-orosz szótár > iránt

  • 11 kommen*

    vi (s)
    1) идти, попадать; добираться (куда-л)

    Wie kómme ich zum Báhnhof? — Как мне пройти к вокзалу?

    2) приходить; приезжать, прибывать

    nach Háúse kómmen — приходить домой

    aus der Schúle kómmen — приходить из школы

    3) подходить, приближаться
    4) приходить, являться

    zu éíner Konferénz kómmen — являться на конференцию

    Wie víéle Gäste wérden kómmen? — Сколько придёт гостей?

    5) приходить, посещать

    zu Besúch kómmen — приходить в гости

    Ich kónnte nicht kómmen. — Я не мог прийти.

    Sie ließ éínen Arzt zum Kránken kómmen. — Она вызвала к больному врача

    6) приходить, поступать (о почте и т. п.)
    7) казаться, представляться (каким-л)

    Das kommt mir sehr únangebracht. — Это представляется мне неподобающим.

    8) (j-m) разг вести себя (как-л по отношению к кому-л)

    Er kam mit sehr frech. — Он вёл себя нагло по отношению ко мне.

    9) разг (mit D) подходить, обращаться (к кому-л с чем-л)
    10) появляться, всходить (о семенах и т. п.)
    11) появляться, возникать (о мысли и т. п.)
    12) поступать, попадать (куда-л)

    zur Schúle kómmen — пройти набор в школу

    ins Kránkenhaus kómmen — попасть в больницу

    13) идти, находить место

    Wohín kommt der Topf? — Куда поставить кастрюлю?

    14) попадать (в опасность и т. п.)

    in Verlégenheit kómmen — смутиться

    15) (über j-n) охватывать (кого-л), овладевать (кем-л – о настроении, чувстве)
    16) доходить (до чего-л)

    Jetzt ist es zu weit gekómmen. — Сейчас дело зашло слишком далеко.

    Ich kómme erst jetzt dazu, dir zu ántworten. — Я только сейчас нашёл время тебе ответить.

    17) надвигаться, наступать (о грозе, ночи и т. п.)

    Der Wínter kommt. — Наступает зима.

    18) (zu D) достигать (чего-л)

    zu Kräften kómmen — окрепнуть, набраться сил

    zu Réíchtum kómmen — достичь богатства

    19) происходить, случаться

    Es darf nicht kómmen. — Этого не должно случиться

    20) лишиться (чего-л), потерять (что-л)

    um den Schlaf kómmen — лишиться сна

    ums Lében kómmen — погибнуть

    21) идти, следовать (по очереди)

    Jetzt kómme ich an die Réíhe. — Теперь моя очередь.

    22) разг употр с глаголом движения в part II для обозначения приближения:

    gegángen kómmen — прийти, подойти

    geflógen kómmen — прилететь

    24) (auf A) додуматься (до чего-л)

    Wie bist du auf díése Idéé kómmen gekómmen? — Как эта идея пришла тебе в голову?

    25) (auf A) разг обходиться, влетать (в какую-л сумму)

    Das wird dir auf 100 Éúro kómmen. — Это обойдётся тебе в 100 евро.

    26) (h nter A) узнать (что-л); разгадать (что-л)

    hínter j-s Pläne kómmen — разгадать чьи-либо планы

    27) употр с́ inf + zu в начинательном значении часто не переводится; оказаться

    auf j-n (A) zu spréchen kómmen — заговорить о ком-л

    28) фам кончить, испытать оргазм

    Универсальный немецко-русский словарь > kommen*

  • 12 show

    ʃəu
    1. сущ.
    1) показ, показывание, демонстрация (чего угодно - как факт) to vote by show of handsголосовать поднятием руки a show of sharp mind ≈ демонстрация острого ума
    2) а) внешность, внешний вид;
    вид, видимость for showдля видимости There is a show of reason in it. ≈ В этом есть какой-то смысл. He made a great show of zeal. ≈ Он делал вид, что очень старается. б) показная пышность, парадность;
    внешний лоск, мишура
    3) более или менее массовое мероприятие а) спектакль;
    шоу, представление;
    зрелище to catch разг., see, take in a show ≈ смотреть спектакль to direct show ≈ руководить постановкой спектакля to do, produce, put on, stage show ≈ ставить спектакль to sponsor a show ≈ спонсировать спектакль to sponsor a TV show ≈ спонсировать телевизионную передачу to promote showрекламировать, анонсировать спектакль chat showбеседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем и т. п. talk show ≈ беседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем и т. п. floor show ≈ представление среди публики (в ночном клубе, ресторане и т. п.) ice show ≈ эстрадное представление на льду;
    балет на льду, ревю minstrel show ≈ шоу менестрелей (жанр развлекательных представлений, распространенный в середине XIX века) moving picture showкиносеанс peep showварьете с голыми девушками или стриптизом Punch-and-Judy showярмарочный балаган sound-and-light show ≈ светозвуковой спектакль TV show ≈ телепередача variety show ≈ варьете, эстрадное представление, эстрадный концерт б) выставка( собак, картин, техники и т. п.) ;
    показ, демонстрация (одежды и т. п.) air showавиасалон auto showавтосалон flower showвыставка цветов horse show ≈ выставка лошадей, конноспортивный праздник motor show ≈ автосалон в) воен.;
    сл. операция, бой;
    "шоу", заваруха
    4) витрина (где обычно выставлено что-л. достойное внимания)
    5) а) разг. дело, предприятие, организованная активность to give away the show ≈ выдать, разболтать секрет;
    разболтать о недостатках (какого-л. предприятия) to put up a good show ≈ добиться положительных результатов б) организация, компания to run/boss the show ≈ заправлять( чем-л.) ;
    хозяйничать
    6) разг. удобный случай или возможность проявить себя, показать свои силы we must give the boy a good/fair show ≈ надо дать парню возможность проявить себя
    2. гл.
    1) а) показывать( о направлении, объекте и т.д.) to show oneselfпоявляться в обществе show the wayпровести, показать дорогу;
    перен. надоумить Syn: display Ant: cloak б) перен. проявлять;
    выставлять, демонстрировать( о чувствах, эмоциях и т.д.) I was touched by great kindness that they showed me. ≈ Я была очень тронута той добротой, которую они проявили по отношению ко мне. to show oneself( to be) good, bad ≈ проявить себя с хорошей, плохой стороны Syn: evince, exhibit, manifest Ant: conceal, disguise, hide, mask, suppress
    2) показывать себякакой-либо стороны) They showed themselves to be cowards. ≈ Они вели себя как трусы.
    3) а) ссылаться( на что-л.), утверждать to show causeприводить причину Syn: allege б) заявлять, объявлять( о чем-л.) Syn: declare
    4) проводить, ввести( into - куда-л.) ;
    вывести (out of - откуда-л.)
    5) быть видным;
    появляться;
    казаться Don't worry, the stain will never show. ≈ Не переживайте, пятно будет незаметно. ∙ show around show down show in show off show out show over show round show through show up to show one's hand, to show one's cardsраскрыть свои карты show a leg show the door показ, демонстрация - a * of force демонстрация силы - to make a * of smth. демонстрировать что-либо, выставлять что-либо напоказ - to make (a) * of friendship проявлять дружеские чувства выставка - flower * выставка цветов - fashions * демонстрация мод - wild beast * зверинец - travelling * бродячий зверинец;
    бродячий цирк, балаган - to be on * быть выставленным (где-либо), быть экспонатом выставки - to set smth. to * выставлять на выставке пышная процессия( разговорное) зрелище, спектакль, представление - fairy * феерия - to act in dumb * участвовать в пантомиме;
    объясняться знаками - to put up a good * хорошо поставить спектакль;
    добиваться хороших результатов;
    показывать товар лицом - to stop the * сорвать аплодисменты (в ходе спектакля) - to steal the * затмить, переиграть всех остальных актеров - the woman can act, but the child stole the * она хорошая актриса, но внимание зрителей было больше всего привлечено к ребенку - to steal the * оказаться в центре внимания - the theatre gives two *s a day театр дает два представления в день шоу, эстрадное представление - floor * шоу в ресторане (радиотехника) (телевидение) передача - talk * беседа или интервью со знаменитостью, видным деятелем киносеанс (спортивное) выступление авиационный праздник;
    показательные полеты( разговорное) вечер, прием, банкет, торжество - to do a * присутствовать на вечере - to do *s появляться в обществе картина, вид, зрелище - beautiful * красивый вид - good * прекрасное зрелище - to be a spectacular * представлять собой эффектное зрелище жалкое зрелище, нелепая картина - I don't like to make a * of myself before strangers мне не хочется предстать в глупом виде перед посторонними (книжное) внешний вид;
    видимость - the * of things внешний вид вещей - in * по (внешнему) виду - for * для видимости, для виду - a * of justice (одна лишь) видимость справедливости - nothing but * одна видимость - to make (a) * делать вид - to make (a) * of anger делать вид, что сердишься - to have a * of respectability сохранять внешнюю респектабельность показная сторона;
    внешний эффект - for * для внешнего эффекта, напоказ - to make (a) * of smth. слишком подчеркивать что-либо - to make a great * of zeal всячески демонстрировать свое усердие - he wears glasses for * он носит очки для фасона (разговорное) дело, предприятие - to run the (whole) * (всем) заправлять - to give the (whole) * away разгласить план, намерение;
    проболтаться( военное) (разговорное) дело, бой, операция - to put up a * драться, сражаться, побывать в деле проявление, признак - * of reason признак благоразумия - with some * of reason с некоторым основанием - some suggested, without good * of reason, that... некоторые высказали мысль, без особых на то оснований, что... - the board is a poor * дирекция ничем себя не проявила - the party was a dull * на вечере была отчаянная скука (американизм) (разговорное) возможность, шанс - to give smb. a (fair) * (to do smth.) предоставить кому-либо( благоприятную) возможность (сделать что-либо) ;
    отнестись к кому-либо непредубежденно - to have a * иметь возможность - to have no * of winning не иметь никаких шансов на выигрыш( американизм) (австралийское) следы, признаки наличия - a * of gold in a mine признаки золота в шахте - not a * of affection никакого намека на любовь - there is not the slightest * of bud as yet на деревьях еще не появилось ни одной почки (горное) ореол( на предохранительной лампе, указывающий на наличие метана) (спортивное) (жаргон) третье место или одно из трех первых мест( на скачках) (физиологическое) воды( предродовые) > good *! замечательно!, здорово (сделано) ! > to vote by (a) * of hands голосовать поднятием руки > one-horse * гиблое дело показательный - the * pupil in the class образцовый ученик в классе - the surgeon's * case показательная операция (хирургическая) - * piece( музыкальное) произведение, требующее виртуозного исполнения показывать - to * a picture to smb. показать картину кому-либо - we *ed him the sights of the town мы показали ему достопримечательности города - a sight that only Moscow can * то, что можно увидеть только в Москве - the basement window *ed him just the feet of passers-by из подвального окна ему были видны лишь ноги прохожих показываться, появляться - the buds are *ing появляются почки - anger *ed in his face на его лице появилось гневное выражение указывать - to * smb. the way показать кому-либо дорогу;
    показать кому-либо пример, быть первым - to * smb. the door указать кому-либо на дверь показывать, объяснять, учить - to * smb. how to do smth. показывать кому-либо, как (нужно) делать что-либо - to * smb. a thing or two объяснить кому-либо что к чему выставлять;
    экспонировать - to * flowers выставлять (для обозрения) цветы выставлять для продажи, предлагать (товары) - the stores are *ing new spring suits магазины предлагают новые весенние костюмы изображать - to * smb., smth. accurately изображать кого-либо, что-либо точно( разговорное) (театроведение) играть, давать( спектакль) - they are *ing "Hamlet" tonight сегодня играют "Гамлета", сегодня идет "Гамлет" - this play has been *n in every town этот спектакль показывали во всех городах (разговорное) выступать на ринге (бокс) выявлять, устанавливать - to * the impossibility of smth., to * that smth. is impossible доказывать невозможность чего-либо - to * smb. to be a coward разоблачить кого-либо как труса - to * smb.'s designs разоблачить чьи-либо интриги - he *ed the plan to be faulty он показал, что план составлен неудачно проявлять, обнаруживать - to * kindness to smb. проявлять расположение (по отношению) к кому-либо - to * hatred towards smb. выражать ненависть к кому-либо - to * smb. favour оказывать кому-либо услугу - to * signs of snth. обнаруживать признаки чего-либо - he *ed every mark of extreme agitation по всему было видно, что он очень возбужден - to * that one is nervous выдавать свое волнение - his nature *ed strong in adversity превратности судьбы выявили силу его характера, в несчастье он проявил силу характера оттенять, выделять - a light carpet *s the dirt на светлом ковре грязь очень заметна - that dress *s your figure это платье подчеркивает вашу фигуру выделяться, виднеться;
    быть видным, заметным - the stain *s пятно заметно - your slip is *ing у вас видна комбинация (из-под платья) - oil paintings * best at a distance живопись лучше смотрится на расстоянии появляться (в обществе), бывать (на людях;
    тж. * up) - not to * one's face не появляться;
    глаз не казать - not to * one's nose носу не казать - the guest failed to * гость так и не пришел - he *ed himself in public places to quiet rumours that he was ill он стал появляться в обществе, чтобы положить конец слухам о своей болезни выглядеть, казаться, иметь вид - to * white( in the distance) белеть (вдалеке) - to * massive выглядеть массивным - the coast *ed like a line (from here) берег казался (отсюда) плоским( спортивное) (жаргон) занять третье место или одно из трех первых мест (на скачках) предъявить (документ) - to * one's ticket предъявить билет - to * a document for inspection предъявить документ для ознакомления показывать, отмечать( о приборе) - a barometer *s the air pressure барометр показывает атмосферное давление - the watch *s 10 (a. m.) на часах ровно 10 (утра) - the amount *n on the meter показание счетчика (юридическое) представлять( доказательства) - to * cause представлять основания - to * to the satisfaction of the court доказывать перед судом провожать, сопровождать кого-либо куда-либо - to * smb. to the gate проводить кого-либо до ворот - to * smb. to his seat провести кого-либо на место (в кино, самолете) - to * smb. round smth. сопровождать кого-либо (во время осмотра) - to * smb. round a town показывать кому-либо город;
    знакомить кого-либо с городом - a servant *ed them into the drawing room служанка ввела их в гостиную - I was *n upstairs to his den меня проводили наверх, в его кабинет - he *ed us over the ship он проводил нас по всему кораблю проявлять себя кем-либо, оказаться кем-либо - to * oneself a gentleman оказаться настоящим джентльменом - to * oneself a great actor показать себя большим артистом проявлять себя с хорошей, плохой стороны - to * oneself cruel проявить жестокость - the group *ed itself to be reliable группа оказалась надежной > to have smth. to * for one's labour не зря потрудиться > to have nothing to * for it ничего не добиться, зря стараться > to * smth. the fire (слегка) подогреть или поджарить что-либо > to * the whip грозить кнутом > to * to advantage представить в выгодном свете > to * a sign подать знак;
    (библеизм) творить чудо > to * a marvel подать знак;
    (библеизм) творить чудо > to * one's paces( спортивное) (жаргон) выложиться, показать, на что способен > to * one's teeth показывать зубы > to * one's hand (карточное) открыть карты;
    раскрыть свои карты > to * fight не уступать, не поддаваться;
    рваться в бой > to * (smb.) one's heels, to * (smb.) a clean pair of heels дать стрекача, дать тягу, улепетывать( от кого-либо) > to * one's colours( морское) показывать флаг;
    демонстрировать свою приверженность( чему-либо) ;
    носить значок, эмблему в знак принадлежности какой-либо партии;
    сбросить маску (тж. to * one's true colours) > to * kit (сленг) чувствовать тошноту > to * a leg (сленг) вставать с постели;
    улизнуть > to * smb. London( школьное) (жаргон) перевернуть кого-либо вверх тормашками air ~ авиационная выставка air ~ демонстрационные полеты air ~ радиопостановка ~ быть видным;
    появляться;
    казаться;
    the stain will never show пятно будет незаметно;
    buds are just showing почки только еще появляются fashion ~ демонстрация мод fashion ~ показ мод floor ~ представление среди публики (в кабаре и т. п.) ~ внешний вид, видимость;
    for show для видимости;
    there is a show of reason in it в этом есть видимость смысла galanty ~ театр. китайские тени to give away the ~ разг. выдать, разболтать секрет;
    разболтать о недостатках (какого-л. предприятия) to ~ one's teeth проявить враждебность;
    огрызнуться;
    to have nothing to show for it не достичь никаких результатов he made a great ~ of zeal он делал вид, что очень старается ~ проявлять;
    выставлять, демонстрировать;
    to show cause привести оправдание;
    he showed me great kindness он проявил ко мне большое участие loan ~ выставка картин, предоставленных музею на определенный срок ~ зрелище;
    спектакль;
    movingpicture show киносеанс no ~ без показа picture ~ кинотеатр picture ~ кинофильм the picture shows to good advantage in this light картина очень выигрывает при этом свете ~ разг. дело, предприятие, организация;
    to put up a good show добиться положительных результатов radio ~ радиопостановка road ~ гастрольное представление to run (или to boss) the ~ заправлять (чем-л.) ;
    хозяйничать ~ up разг. (по) являться;
    объявиться неожиданно;
    to show a leg разг. встать с постели your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
    show down открыть карты;
    show in ввести, провести (в комнату) your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
    show down открыть карты;
    show in ввести, провести (в комнату) ~ of hands голосование поднятием руки ~ off показывать в выгодном свете ~ off пускать пыль в глаза;
    рисоваться;
    show out проводить, вывести (из комнаты) ;
    show round показывать (кому-л. город, музей) to ~ (smb.) the door указать( кому-л.) на дверь;
    to show one's hand (или cards) раскрыть свои карты to ~ one's teeth проявить враждебность;
    огрызнуться;
    to have nothing to show for it не достичь никаких результатов ~ (showed;
    showed, shown) показывать;
    to show oneself появляться в обществе;
    to show the way провести, показать дорогу;
    перен. надоумить ~ off пускать пыль в глаза;
    рисоваться;
    show out проводить, вывести (из комнаты) ;
    show round показывать (кому-л. город, музей) ~ off пускать пыль в глаза;
    рисоваться;
    show out проводить, вывести (из комнаты) ;
    show round показывать (кому-л. город, музей) to ~ (smb.) the door указать (кому-л.) на дверь;
    to show one's hand (или cards) раскрыть свои карты ~ (showed;
    showed, shown) показывать;
    to show oneself появляться в обществе;
    to show the way провести, показать дорогу;
    перен. надоумить ~ up выделяться (на фоне) ~ up изобличать;
    разоблачать ~ up разг. (по) являться;
    объявиться неожиданно;
    to show a leg разг. встать с постели ~ быть видным;
    появляться;
    казаться;
    the stain will never show пятно будет незаметно;
    buds are just showing почки только еще появляются ~ внешний вид, видимость;
    for show для видимости;
    there is a show of reason in it в этом есть видимость смысла trade ~ показ нового фильма узкому кругу (кинокритикам и представителям проката) ~ показ, демонстрация;
    to vote by show of hands голосовать поднятием руки vote: ~ by show of hands голосовать поднятием рук your slip is showing у вас видна нижняя юбка;
    show down открыть карты;
    show in ввести, провести (в комнату)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > show

  • 13 wobec

    предл.
    • ввиду
    • к
    • на
    • с
    * * *
    предлог. c Р. 1. перед кем-чем; по отношению к кому-чему, \wobec mnie по отношению ко мне;

    \wobec prawa перед законом;

    2. (z powodu) из-за, ввиду;
    \wobec tego, że... ввиду того, что...
    * * *
    1) пе́ред кем-чем; по отноше́нию к кому-чему

    wobec mnie — по отноше́нию ко мне

    wobec prawa — пе́ред зако́ном

    2) ( z powodu) из-за, ввиду́

    wobec tego, że... — ввиду́ того́, что...

    Słownik polsko-rosyjski > wobec

  • 14 tegenover

    против, напротив; в сравнении; против; по отношению к, перед; разойтись
    * * *

    hij woont tegenóver — он живёт напротив

    2) в противоположность (кому, чему), по сравнению (с кем, чем)
    3) по отношению (к кому, чему)

    tegenóver mij — по отношению ко мне

    * * *
    гл.
    общ. в противоположность, напротив, против, по отношению (к кому-л., к чему-л.)

    Dutch-russian dictionary > tegenover

  • 15 כּלַפַי

    כּלַפַי

    по отношению ко мне

    כּלַפֵּי

    1.в сторону, к 2.по отношению к

    כּלַפֵּי חוּץ

    1.наружу 2.внешне, для виду

    כּלַפֵּי פּנִים

    1.внутрь 2.по отношению к своим интересам

    Иврито-Русский словарь > כּלַפַי

  • 16 benehmen, sich

    (benáhm sich, hat sich benómmen) vi
    1) вести себя как-л., держать себя ( в глазах окружающих)

    Du hast dich gestern gut [schlecht] benommen. — Ты вёл себя вчера хорошо [плохо].

    Er benimmt sich unmöglich [unpassend]. — Он ведёт себя совершенно отвратительно [неподобающе].

    Du hast dich wie ein Kind [kindisch] benommen. — Ты вёл себя как ребёнок [по-ребячески].

    Ich wusste nicht, wie ich mich dabei benehmen sollte. — Я не знал, как себя при этом вести [как держать себя].

    Er weiß sich zu benehmen. — Он умеет вести себя. / Он знает правила поведения.

    Du kannst dich nicht benehmen. — Ты себя не умеешь вести. / У тебя дурные манеры.

    Er benimmt sich wie ein Elefant im Porzellanladen. — Он ведёт себя как слон в посудной лавке.

    2) (sich gegen jmdn. (A) / jmdm. (D) gegenüber irgendwie benehmen) вести себя каким-л. образом, поступать по отношению к кому-л. как-л.

    Er hat sich höflich [korrekt] gegen mich benommen. — Он вёл себя [поступил] по отношению ко мне уважительно [корректно].

    Warum hast du dich zurückhaltend gegen sie [ihr gegenüber] benommen? — Почему ты вёл себя сдержанно по отношению к ней?

    Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > benehmen, sich

  • 17 kontraŭ

    prep против (в зависимости от смысла может переводиться предлогом напротив, а также некоторыми другими предлогами и оборотами; о последующем падеже — см. прим.). Употребляется для обозначения: 1. взаиморасположения объектов: sidi unu \kontraŭ la alia сидеть один (на)против другого; la domo \kontraŭ ni дом (на)против нас \kontraŭ mia domo troviĝas monumento (на)против моего дома находится памятник; vizaĝo \kontraŭ vizaĝo лицом к лицу; okulo \kontraŭ okulo глаза в глаза; 2. объекта, препятствующего движению: frapiĝi \kontraŭ tablo стукнуться (или удариться) о стол; kolizii \kontraŭ muro врезаться в стену; 3. объекта, чьё положение, движение или направленность изменяются на противоположные: karesi \kontraŭ la haroj гладить против шерсти; naĝi \kontraŭ la fluo плыть против течения \kontraŭ ĉia atendo против всякого ожидания \kontraŭ sia volo против своей воли; 4. объекта, на который производится обмен: aĉeti libron \kontraŭ dek rubloj купить книгу за десять рублей; ŝanĝi ĉekon \kontraŭ mono обменять чек на деньги; 5. объекта, с которым производится сравнение: multigu vin miloble \kontraŭ via nuna nombro умножьтесь тысячекратно против вашего теперешнего числа; la produktado kreskis \kontraŭ la pasinta jaro производство выросло против прошлого года; 6. объекта, на который направляется действие или чувство: frapi sin \kontraŭ muro биться о стену; ne reagi \kontraŭ bruo не реагировать на шум; levi la vizaĝon \kontraŭ la plafono поднять лицо к потолку; etendi la brakojn \kontraŭ la ĉielo протянуть руки (по направлению) к небу; esti indiferenta, maljusta, favore agordita \kontraŭ iu быть равнодушным. несправедливым, благожелательно настроенным (по отношению) к кому-л. (или в отношении кого-л.); kiel li agis \kontraŭ mi, tiel mi agos \kontraŭ li как он действовал по отношению ко мне (или в отношении меня), так я буду действовать по отношению к нему (или в отношении него); 7. объекта, на который направляется враждебное действие или которому оказывается противодействие: batali \kontraŭ malamiko сражаться против неприятеля (или с неприятелем); defendi sin \kontraŭ malamiko защищаться от неприятеля; iri milite \kontraŭ iu идти войной против (или на) кого-л.; savi infanon \kontraŭ rabia hundo спасти ребёнка от бешеной собаки; pafi \kontraŭ iun выстрелить в кого-л.; plendi \kontraŭ iu жаловаться на кого-л.; konspiri \kontraŭ la registaro готовить заговор против правительства; boji \kontraŭ iu лаять на кого-л.; du \kontraŭ unu два (или двое) против (или на) одного; ili estas \kontraŭ mi они против меня; diskuti la por kaj \kontraŭ обсуждать за и против; voĉdoni por aŭ \kontraŭ голосовать за или против; kuracilo \kontraŭ febro лекарство против (или от) жара; asekuro \kontraŭ incendio страховка от пожара; fari juĝan proceson \kontraŭ iu устроить судебный процесс против кого-л., подать в суд на кого-л.; прим. для подчёркивания направления, обозначения движения или для устранения двусмысленности предлог kontraŭ может употребляться с последующим винительным падежом: kolizii \kontraŭ muron, frapi sin \kontraŭ muron, levi la vizaĝon \kontraŭ la plafonon, etendi la brakojn \kontraŭ la ĉielon, iri milite \kontraŭ iun, pafi \kontraŭ iun; ◊ употребляется и как приставка, обычно переводимая приставками противо-, контр-, анти-: kontraŭ/agi противодействовать; kontraŭ/revolucia контрреволюционный; kontraŭ/ciklono антициклон; ср. anti- \kontraŭ{·}a противоположный, противный (но не в значении «отвратительный, неприятный»!) \kontraŭe 1. напротив, противоположно ( нареч. — о взаиморасположении); rekte \kontraŭe troviĝas ĝardeno прямо напротив находится сад; la \kontraŭe troviĝanta domo находящийся напротив дом; la najbaro de \kontraŭe сосед напротив; 2. в противоположную сторону, в противоположном направлении; противоположно; наоборот; напротив, наперекор, вопреки, вразрез; la vento blovis \kontraŭe ветер дул навстречу \kontraŭe al niaj leĝoj противоположно, напротив, наперекор, вопреки нашим законам; вразрез с нашими законами; li agis \kontraŭe он поступил противоположно, наоборот, напротив, наперекор; 3. напротив, наоборот ( нареч. в значении противительного союза); li ne estas juna, \kontraŭe, li estas maljuna он не молод, напротив, он стар \kontraŭ{·}i vt (ion = al io, iun = al iu) быть против; быть противоположным, противным; противоречить; противиться; возражать (заявлять о несогласии) \kontraŭaĵ{·}o противоположность (нечто противоположное); rekta \kontraŭaĵo прямая противоположность \kontraŭec{·}o противоположность (свойство, качество чего-л. противоположного); profunda \kontraŭeco inter du sistemoj глубокая противоположность двух систем \kontraŭiĝ{·}i стать против; занять противоположную позицию; (вос)противиться, (вос)препятствовать \kontraŭul{·}o противник.

    Эсперанто-русский словарь > kontraŭ

  • 18 к

    предлог
    2) (для обозначения направления, назначения) zu, an (A)
    подойти к окнуans Fenster treten (непр.)
    4) ( вплотную к) bis zu, an (A)... heran; переводится тж. дат. п. без предлога
    мы подошли к лесу — wir kamen bis zum Wald, wir kamen an den Wald heran
    я подошел к окну — ich trat ans Fenster (heran), ich näherte mich dem Fenster
    5) (о прикреплении, присоединении) an (A), zu
    6) ( по отношению к) gegen; gegenüber (ставится обычно после управляемого слова) zu; переводится тж. дат. п. без предлога
    любовь к родине — Liebe f zur Heimat, Heimatsliebe f
    ненависть к врагамHaß m (-ss-) gegen die Feinde
    ••
    к лучшему — zum Besseren, zum besten
    к чему это? — wozu das?

    БНРС > к

  • 19 к

    к предлог 1. (для выражения обращения) an (A) ко всем избирателям an alle Wähler 2. (для обозначения направления, назначения) zu, an (A) дорога к лесу der Weg zum Wald ехать к морю zum Meer fahren* vi (s) от одного к другому von einem zum anderen подойти к окну ans Fenster treten* тебя зовут к телефону du wirst ans Telefon gerufen 3. (по направлению) gegen к востоку gegen Osten 4. (вплотную к) bis zu, an (A)... heran; переводится тж. дат. падежом без предлога мы подошли к лесу wir kamen bis zum Wald, wir kamen an den Wald heran я подошёл к окну ich trat ans Fenster (heran), ich näherte mich dem Fenster плечом к плечу Schulter an Schulter 5. (о прикреплении, присоединении) an (A), zu приклеить к стене an die Wand kleben vt к еде подали вино zum Essen gab es Wein 6. (по отношению к) gegen; gegenüber( ставится обычно после управляемого слова), zu; переводится тж. дат. падежом без предлога по отношению ко мне mir gegenüber любовь к родине Liebe f zur Heimat, Heimatsliebe f ненависть к врагам Haß m 1 (-ss-) gegen die Feinde из дружбы к тебе aus Freundschaft zu dir 7. (во временно''м смысле) um, zu, gegen к этому времени um diese Zeit я приду к десяти часам ich komme gegen zehn Uhr а к счастью zum Glück к лучшему zum Besseren, zum besten ко всеобщей радости zur allgemeinen Freude к моему удивлению zu meinem Erstaunen, zu meiner Überraschung к несчастью zum Un|glück к сожалению leider к тому же dazu, außerdem, zudem noch к чему это? wozu das? к обеду zu Mittag

    БНРС > к

  • 20 égard

    m
    témoigner de grands égards à qnпроявлять к кому-либо большое уважение
    marquer des égards à... — быть внимательным к...
    manquer aux égardsне оказать должного почтения
    ••
    avoir égard à... — принимать во внимание, в расчёт
    à l'égard de... loc prép — в отношении, по отношению к...
    par égard pour [à]... loc prép — из уважения к...
    eu égard à... loc prép — принимая во внимание, из соображений; имея в виду
    sans égard pour... loc prép — не принимая во внимание

    БФРС > égard

См. также в других словарях:

  • Верьте мне, люди — Жанр драма Режиссёр Владимир Беренштейн Илья Гурин Леонид Луков Автор сценария Юрий Герман …   Википедия

  • Тоже Мне — част. разг. сниж. Употребляется при выражении неодобрения по отношению к кому либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ДАЮ, ЧТОБЫ И ТЫ МНЕ ДАЛ — девиз, применяемый активной стороной по отношению к пассивной до того, как дело дойдет до договора или сделки (римский девиз деловых отношений) …   Большой экономический словарь

  • ГРИГОРИЙ БОГОСЛОВ — [Назианзин; греч. Γρηγόριος ὁ Θεολόγος, ὁ Ναζιανζηνός] (325 330, поместье Арианз (ныне Сиврихисар, Турция) близ Карвали (ныне Гюзельюрт), к югу от г. Назианза, Каппадокия 389 390, там же), свт. (пам. 25 янв., 30 янв. в Соборе Трех святителей; пам …   Православная энциклопедия

  • Картезианские размышления (Гуссерль) — «Картезианские размышления» (фр. Méditations cartésiennes, 1931; нем. Cartesianische Meditationen, 1950)  философский трактат Э. Гуссерля, одна из основных его работ. Книга выросла из двух 2 часовых докладов под названием «Введение …   Википедия

  • Ахмадие — Мечеть Байтул Футу Ахмадие (احمدیه), Ахмадийская Мусульманская Община  религиозная секта, отделившаяся [1] от ислама. Наибольшего распространения «Ахмадие» получило в Пакистане, а также в меньшей степени  в Иране и Афганистане, в… …   Википедия

  • Кадиани — Ислам     История ислама Столпы вер …   Википедия

  • Кадианизм — Ислам     История ислама Столпы вер …   Википедия

  • Ахмадиты — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения …   Википедия

  • БУБЕР — (Buber) Мартин (1878 1965) евр. религиозный философ и писатель, теоретик сионизма, преподавал в ун тах США, Европы, Палестины и Израиля, был первым президентом Израильской академии наук. Лауреат Эразмовской премии. Б. развивал свою оригинальную… …   Философская энциклопедия

  • ЛЕВИНАС — (Levinas) Эммануэль (12.01.1906 25.12.1995; точные даты жизни указаны в связи с распространенностью ошибок в русскоязычной справочной литературе Ред.) французский философ диалогист, постмодернист. Родился в Каунасе. В 1916 1920 жил в Харькове, в… …   История Философии: Энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»